Синглетно-киснева терапія (СКТ) – є порівняно новим методом фізіотерапії, що ґрунтується на застосуванні синглетно-кисневих сумішей (СКС).

Живі організми мають природний антиоксидантний захист, який регулює процеси вільно-радикального окислення і перетворює їх у малоактивні з’єднання. У терапії захворювань, пов’язаних з порушенням вільно-радикального окислення використовуються антиоксиданти.

Однак, як виявилося, застосування антиоксидантів у великих дозах та протягом тривалого часу викликає протилежний ефект – вони підсилюють оксидативні процеси.

Як альтернативний метод антиоксидантного захисту, в 1996 році було запропоновано використовувати у терапії синглетний кисень. Молекула кисню в синглетному стані живе обмежений час, після чого розпадається і відновлюється вже к своєму нормального стану. Цей процес супроводжується випромінюванням електромагнітної хвилі в ультрафіолетовому діапазоні, яке активує ланцюг біохімічних та біофізичних процесів, спрямованих на нормалізацію обмінно-окислювальних реакцій в організмі.

Переваги

Безболісна і навіть смачна процедура.

Лікувальний ефект

В результаті застосування СКС відбуваються такі основні біофізичні і біохімічні процеси:

  • активація біохімічних і біофізичних реакцій;
  • стабілізація аеробного обміну;
  • нормалізація артеріального тиску, біохімічних показників та антиоксидантної функцій організму;
  • поліпшення реологічних властивостей крові, коронарного і мозкового кровообігу, тканинного дихання;
  • зниження гіпоксії тканини і рівня молочної кислоти у м’язах;
  • відновлення іонної проникності мембран клітин;
  • стимуляція регенеративних і зменшення запальних процесів;
  • дезінтоксикація організму;
  • підвищення імунітету.

Крім того, СКТ забезпечує більш швидке відновлення функціонального стану організму після:

  • важких фізичних перевантажень або спортивних змагань;
  • стресових станів;
  • отруєнь, включаючи алкогольне;
  • значних оперативних утручань;
  • травм;
  • перегріву на сонці та ультрафіолетового опіку.

СКТ добре поєднується в комплексі з медикаментозним лікуванням, фізіотерапією і санаторно-курортним лікуванням.

Про процедуру

В санаторії «Ворзель», синглетно-кисневі суміші виготовляють за допомогою апарату «МІТ-С» вітчизняного виробництва (ТОВ «Науково-дослідний інститут Медінтех», Україна, м. Київ).

Апарат складається з електронного блоку, двох колб для приготування пароводяної суміші (колб Боброва), двох колб для приготування синглетно-кисневої пінки, сполучних силіконових трубок, титанового розпилювача та фетрового розпилювача.

Перетворення пароводяної суміші в СКС здійснюється у процесі проходження даної суміші через спеціальний активатор, де вона піддається впливу УФ випромінювання.

Під дією жорсткого ультрафіолетового випромінювання відбувається збудження кисню води і перехід молекули О2 у синглетний стан. Час перебування у цьому стані недовгий, після чого молекула кисню води знову повертається до початкового стану. Надходження СКС в організмі людини впливає на обмінні процеси та на біоенергетичні перетворення усередині клітин, результатом яких є нормалізація антиоксидантних функцій.

Застосування синглетного кисню здійснюється через прийомом збагачених синглетного кисню водних сумішей. Використання водних сумішей має відбуватися протягом 10 хвилин після їх виготовлення.

Показання та протипоказання для Синглетно-кисневої терапії щодо лікувального профілю санаторію «Ворзель»:

Показання

  • захворювання центральної нервової системи без декомпенсації процесу: резидуальні або залишкові явища; легкий або середній ступінь тяжкості.
  • наслідки запальних захворювань головного і спинного мозку та травм;
  • після перенесених інсультів;
  • захворювання периферичної нервової системи з больовими проявами, трофічними розладами;
  • захворювання опорно-рухового апарату;
  • захворювання залоз внутрішньої секреції, цукровий діабет;
  • функціональні розлади нервової системи.

Протипоказання

  • злоякісні новоутворення;
  • системні захворювання крові;
  • різке загальне виснаження хворого (кахексія);
  • гіпертонічна хвороба III стадії;
  • різко виражений атеросклероз судин головного мозку;
  • захворювання серцево-судинної системи в стадії декомпенсації;
  • кровотечі або схильність до них;
  • температура тіла хворого понад 38 ° С;
  • усі захворювання в гострому періоді;
  • серцево-легенева недостатність;
  • бронхіальна астма 3 і 4 ступенів тяжкості;
  • захворювання, які потребують лікування в умовах стаціонару.