Остеоартроз (ОА) відноситься до запальних дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів і характеризується деструкцією суглобового хряща, ураженням субхондральної кістки, синовіальної оболонки, зв’язок і навколосуглобових м’язів.

У структурі захворювань суглобів ОА займає лідируючі позиції, на нього страждають 10-12% населення всіх країн. Частота захворювання збільшується з віком і сягає 30% населення старше 45 років та 70% в осіб старше 65 років з переважанням серед них осіб жіночої статі. Досвід клінічних спостережень свідчить, що у жінок частіше уражаються дрібні суглоби кистей рук і колінні суглоби, у чоловіків – кульшові. Примітно, що є значна кількість хворих «безмовним» ДОА, які потребують не стільки лікування, скільки профілактики прогресування патологічного процесу.

Симптоми ОА. Захворювання характеризується повільним прогресуючим перебігом з подальшим розвитком деформуючих змін в суглобах і обмеженням їх функціональної активності. Клінічними особливостями ОА є поступовий розвиток артралгії, її посилення при навантаженні, ранкова скутість, зміна конфігурації суглоба, зменшення обсягу рухів, гіпотрофія прилеглих м’язів. Як правило, захворювання починається з одного суглобу, проте в подальшому в патологічний процес включаються інші суглоби, в першу чергу ті, які компенсаторно брали на себе підвищене навантаження, що обмежує можливості пацієнтів до самообслуговування і істотно знижує якість життя. Пусковим механізмом може стати будь-який агент, який надає шкідливу дію на гіаліновий хрящ. Найчастіше це травма або хронічна микротравматизація суглоба і порушення конгруентності його поверхонь, що є проявом дисплазії, системних уражень сполучної тканини.

Лікування ОА. Лікування ОА є важким завданням. і багато питань до кінця не вирішені. Зменшення больового синдрому при ОА є пріоритетним напрямом лікування при загостренні захворювання. Крім того, метою терапії також є запобігання подальшим дегенеративним змінам хряща колінних суглобів, покращення (нормалізація) функціональної рухливості суглобів.

Комплекс лікувальних заходів у хворих ОА передбачає забезпечення розвантаження уражених суглобів, поліпшення кровообігу, трофіки, стимуляцію репаративних процесів в уражених тканинах, а також зменшення запальних змін в навколосуглобових тканинах. Певне значення в лікуванні ОА належить медикаментозній терапії – нестероїдним протизапальним препаратам, селективним інгібіторам циклооксигенази, використання яких пов’язане нерідко з розвитком серйозних побічних ефектів (ускладнення з боку органів травлення, системи згортання крові і кровотворення, порушення зору і т. д.). Одним з факторів, що обмежують застосування зазначених груп фармпрепаратів, є і їх висока вартість. Все вищевказане є підставою для пошуку нових, більш ефективних і безпечних методів лікування.

Важлива роль у підвищенні ефективності лікування даної категорії хворих належить методам фізичної терапії, що володіє фізіологічністю дії, комплексністю впливу на основні патогенетичні ланки захворювання і мінімальним числом побічних ефектів.

В даний час доведена доцільність та ефективність багатьох фізичних методів в лікуванні ОА, що сприяє зменшенню запальних та дегенеративно-дистрофічних зміна. До таких фізичних методів лікування відноситься і магнітотерапія, яка в даний час є одним з найбільш широко використовуваних в клінічній практиці методів фізичної терапії різних захворювань опорно-рухового аппарату, в тому числі ОА.

Магнітотерапія – метод фізіотерапії, в основі якого лежить дія на організм магнітними полями різних параметрів. З позицій фізики і біофізики магнітотерапія – один з найбільш унікальних методів фізіотерапії. Це пояснюється особливостями цього фізіотерапевтичного фактора: неінвазивність, глибока проникаюча здатність, легка переносимість пацієнтами, відносна безпека. Терапевтичні ефекти магнітних полів, які використовують в медицині, численні і різноманітні. Традиційно, магнітотерапію застосовують для зняття больового синдрому, поліпшення мікроциркуляції, стимулювання трофічних процесів, прискорення консолідації переломів. Протизапальний і протинабряковий ефекти пов’язані, на думку ряда авторів, з поліпшенням мікроциркуляції в тканинах, підданих впливу магнітного поля та активацією обмінних процесів.

Дія магнітного поля на організм в цілому характеризується його коригуючим впливом на функціональні системи – впливаючи на тлі підвищеної функції органу або системи, призводить до її зниження, а застосування магнітного поля в умовах пригнічення функції супроводжується її підвищенням. Характерною особливістю є післядія магнітного поля – після одноразових впливів позитивні реакції організму зберігаються протягом 1-6 діб, а після курсових процедур 30-45 днів.

Комплексна терапія ОА з включенням процедур магнітотерапії дозволяє досягти більш раннього регресу больового синдрому в порівнянні з фармакологічною терапією. Так, у 30-40% хворих значне покращення відмічається вже на 3-4-й день лікування, у 60-70% – на 6-7-й день комплексної терапії поряд зі збільшенням тривалості «безболевої» ходьби. Крім того, сприяючи формуванню знеболюючого ефекту, таке лікування призводить до зниження рівня реактивної тривожності і ступеня депресії, підвищуючи тим самим якість життя хворих на ОА.

В санаторії «Ворзель» СБУ також з успіхом в комплексній терапії ОА застосовується магнітотерапіятерапія. В санаторії є сучасні зразки апаратів для магнітотерапії, впроваджені ефективні методики магнітотерапії ОА із застосуванням постійного, змінного, частотно-модульованого магнітного поля.

Література

  1. Застосування фізичних методів лікування в клінічній практиці військових лікувальних закладів: Метод. реком. / Бойчак М.П., Мясников Г.В., Зубрицький О.С. та ін. – К., 2009. – 91 с.
  2. Зубрицький О.С., Сапожніков А.Р., Сапожнікова О.В. Ефективність комплексного лікування олігоостеоартрозу колінних суглобів при супутній патології гастродуоденальної зони // Сучасні аспекти військової медицини. – К., вип. 12, 2011. –– С. 28-31.
  3. Елисеева Е.В. Доказательная медицина и физиотерапевтические методы лечения / Е.В. Елисеева, Е.Ю. Лозинский, Ю.В. Каминский // Тихоокеанский мед. журн. – 2006. – №2. – С.10-11.
  4. Диференційоване застосування лікувальних фізичних чинників у хворих на остеоартроз за санаторно-курортних умов: Метод. реком. / Ніколаєва Н.Г., Арват А.М., Балашова І.В., Бабова І.К., Кубиніна Л.В. — К., 2010. — 20 с.