Лікувальна фізкультура (ЛФК) – метод неспецифічної терапії, що використовує засоби фізичної культури для відновлення здоров’я і працездатності людини та для попередження наслідків патологічних процесів.

В основі ЛФК лежить використання однієї з головних біологічних функцій організму – руху, як основного стимулятора росту, розвитку і формування організму.

Переваги

Відсутність абсолютних протипоказань.

Лікувальний ефект

  • У процесі багаторазового повторення фізичних вправ удосконалюються наявні, відновлюються втрачені та розвиваються нові рухові навички і фізичні властивості, відбуваються позитивні зміни щодо функції органів і систем, що у сукупності сприяє відновленню здоров’я, підвищенню фізичної працездатності та іншим позитивним зрушенням у стані організму. Звичайно, що фізичне навантаження у процесі занять лікувальною фізкультурою має бути адекватною пацієнта. Так, у похилому віці зростає період, необхідний для адаптації до заданого рівня навантаження, знижується толерантність до фізичного навантаження, сповільнюються процеси відновлення.
  • Підвищення функціональної активності внутрішніх органів під час виконання фізичних вправ пов’язане з активізацією нейрогуморальних механізмів, включенням додаткових гуморальних регуляторів метаболізму, тканинних гормонів, гормонів залоз внутрішньої секреції, дією інших біологічно активних речовин. Під впливом ЛФК підвищується врівноваженість і рухомість процесів збудження та гальмування, поліпшується діяльність рухового, вестибулярного, слухового, зорового, тактильного аналізаторів.
  • ЛФК також сприяє відновленню моторно-вісцеральних рефлекторних реакцій після довготривалого постільного режиму, покращуючи функціональний стан серцево-судинної системи, органів дихання, травлення, виділення. Фізичні вправи викликають активізацію енергетичних процесів, нормалізацію (особливо в початкових стадіях) порушеного ліпідного і вуглеводного обміну. Адаптація організму до фізичних вправ супроводжується більш економними реакціями організму на зростаючі фізичні навантаження. Одночасно фізичні вправи істотно стимулюють периферичний кровообіг і мікроциркуляцію, полегшуючи роботу серця.

Про процедуру

Лікувальна фізкультура призначається виключно лікарем і проводиться тільки за його призначенням. У санаторії «Ворзель» заняття з лікувальної фізкультури проводить досвідчений інструктор. Під час обрання засобів і методів ЛФК обов’язково враховуються особливості захворювання та стан пацієнта на даний час.

У санаторії «Ворзель» застосовують:

  • лікувальну гімнастику (індивідуально та у складі груп);
  • ранкову гігєничну гімнастику;
  • вправи на профілакторі Євмінова;
  • дозовану ходьбу;
  • теренкур;
  • фізичні вправи у воді (гідрокінезотерапія) та плавання у басейні;
  • механотерапію – вправи на механічних тренажерах у приміщенні та на свіжому повітрі;
  • полегшені форми спортивних ігор.

Показання та протипоказання для Лікувальної фізкультури щодо лікувального профілю санаторію «Ворзель»:

Показання

  • захворювання серцево-судинної системи у стадії компенсації кровообігу і декомпенсації I-II ступеня (ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, порок серця, дистрофія міокарда та інше);
  • захворювання периферичних судин, дихальної системи (пневмонія, хронічні неспецифічні захворювання, туберкульоз);
  • порушення обміну речовин (ожиріння);
  • захворювання сечовидільної системи (хронічний нефрит, сечокам’яна хвороба);
  • ранні терміни після операцій на серці, судинах, легенях та органах черевної порожнини з метою профілактики післяопераційних ускладнень і прискорення відновлення компенсації функцій.

Протипоказання

  • гострі гарячкові стани та запальні процеси;
  • загострення низки хронічних захворювань;
  • схильність до кровотечі;
  • наростаюча серцево-легенева недостатність;
  • різко виражена недостатність кровообігу;
  • тромбоемболія;
  • виражений больовий синдром;
  • гострі ушкодження до іммобілізації;
  • більшість злоякісних новоутворень;
  • неадекватні психічні реакції на процедуру.